- розмічений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розмітити. || розмі́чено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розмічений
Смотреть что такое "розмічений" в других словарях:
розмічений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вимічений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
замічений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
запримічений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
окалічений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
розгнічений — дієприкметник розпалений про вогонь розм., рідко … Орфографічний словник української мови
замічений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до замітити 1) … Український тлумачний словник
нерозмічений — а, е. Якого не розмітили … Український тлумачний словник
окалічений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до окалічити. || окалі/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розмагнічений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розмагнітити. 2) у знач. прикм.Позбавлений магнітних властивостей (про яке небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.). Розмагнічена сталь. 3) у знач. прикм., перен., розм. Позбавлений активності, енергії; безвольний … Український тлумачний словник
